Про підприємство
Виробництво та реалізація коксохімічної продукції

НАША ІСТОРІЯ

 Баглійський коксохімічний завод спочатку був призначений для збільшення випуску коксу для країни, стрімко крокуючої по шляху індустріалізації та реконструкції всього народного господарства, і отримання коксового газу, як сировини для азотно-тукового виробництва.

Історія його будівництва була тривалою і важкою.

Початок будівництва припав на 1935 рік. Велика Вітчизняна війна перервала будівництво заводу. Воно знову було відновлено в 1947 році. Проект на відновлення будівництва заводу був виконаний інститутом "ГИПРОКОКС". До середини 1952 року було закінчено будівництво основних об'єктів першої черги заводу, і 4 серпня 1952 року - отримано перший кокс на першій батареї.

Перший пусковий комплекс включав наступні об'єкти: чотири коксові батареї системи ПВР - 46 і ПВР – 51; цехи вуглепідготовчий, уловлювання хімічних продуктів коксування, ТЕЦ, допоміжні служби заводу. 1954 рік-в експлуатацію був введений цех ректифікації сирого бензолу.

У зв'язку зі збільшенням потреб в коксі для доменних печей в основному Дніпродзержинського і Криворізького металургійних заводів, а також в коксовому газі для Дніпродзержинського азотно-тукового заводу було прийнято рішення побудувати на Баглійському коксохімічному заводі ще чотири коксові батареї системи ПВР – 51 з відповідним розширенням цехів: вуглепідготовчого, уловлювання хімічних продуктів коксування, ректифікації і ТЕЦ.

Будівництво другої черги заводу було розпочато в 1954 році. У 1958 році спорудження одного з найбільших коксохімічних підприємств України було повністю завершено. Подальше розширення заводу здійснювалося за рахунок будівництва дослідно-промислової установки з виробництва діциклопентадієну (1967 р.) і цеху роданістих солей (1971 р.).

У 1956 році на заводі була створена опорна лабораторія Ухіна з підготовки вугілля до коксування. Завод був базовим підприємством для створеного при ГІПРОКОКСі КБАиМ.

У цеху ректифікації були проведені великі роботи з удосконалення технологічного процесу, оптимізації роботи колон, впровадження безперервного процесу очищення і ректифікації бензольних продуктів, освоєння процесу отримання діциклопентадієну на дослідно-промисловій установці.

На Баглейском КХЗ вперше був розроблений і впроваджений процес отримання бензолу " для синтезу "з глибоким видаленням тіофена шляхом повторного сірчанокислотного очищення бензолу "для нітрації".

Починаючи з 1974 по 1983 рік Баглейський КХЗ здійснював поставку коксу підвищеної якості на доменну піч № 9 заводу "Криворіжсталь". 26 грудня 1975 року-підприємством видана мільярдна тонна українського коксу. 1987 рік-введена в експлуатацію біохімічна установка очищення стічних вод, 1992 рік – головна підстанція ГПП 150/6 Кв, 1996 рік – котел №9 ТЕЦ. Початком реконструкції заводу послужив Капітальний ремонт коксової батареї №8, виконаний в 1985 році.

 1986 і 1987 роки ознаменовані технічним переозброєнням коксових батарей № 5, 6 за проектом ГИПРОКОКСа. А 1 серпня 1987 року виведена на технічне переозброєння коксова батарея № 7. Була виконана кладка коксової батареї № 7, вежа гасіння конфузорно-диффузорного типу, рампа. Коксова батарея № 7 з 1988 року по 2004 рік перебувала в тепляку на консервації.

У 2004 році було прийнято рішення про завершення техпереоснащення комплексу КБ № 7. Перший етап був завершений в 2005 році, до складу якого входили: коксова батарея № 7, безпилова видача коксу, вугільна вежа, вентустановка подачі повітря в тунель, сатуратор №2, закриття циклу кінцевого охолодження коксового газу, ЖД ваги та ін.об'єкти. Проектна потужність коксової батареї №7 – 490,0 тис.т коксу валового 6% вологості.

У 1990 році Баглейський коксохімзавод прийняв від ДПО "Азот" на баланс вимагає реконструкції цех МЕАО. 1995 рік-завод перетворений у Відкрите акціонерне товариство ВАТ"Баглейкокс".

 У період з 1992 по 1998 р.р. при зниженні поставок вугільних концентратів з метою збереження пройшли технічне переозброєння коксових батарей №5, 6, 8 і створення безпечних умов праці на них, був виведений з експлуатації пічної фонд першого блоку, який відпрацював 46 років, а в 2007 році – коксова батарея №8.

Зараз до складу підприємства входять вуглепідготовчий цех, коксовий цех у складі коксових батарей №№ 5, 6, 7 проектною потужністю 998,375 тис. т. коксу валового 6%-ної вологості, цех уловлювання (з уловлюванням і очищення коксового газу від смоли, аміаку, бензолу, відділення ректифікації сирого бензолу), цех моноэтаноламиновой очищення коксового газу від сірководню, ТЕЦ, цех по енерго - та водозабезпечення, центральна, екологічна, санітарна лабораторії, група допоміжних і обслуговуючих цехів і господарств.

Підприємство постійно працює над питаннями поліпшення використання виробничих потужностей, виконує планомірну роботу з підтримки виробництва, удосконалює технологічні процеси, технічно переоснащується, впроваджуючи інвестиційні проекти, безвідходні технології. Всі ці заходи підвищують технічний рівень виробництва, що дозволяє йому випускати конкурентоспроможну продукцію: кокс доменний і хімічні продукти коксування.

У 2012 році підприємство зустріло свій 60-річний ювілей. Всі ці роки пройшли в тісній співпраці з галузевими організаціями УНПА "УКРКОКС", УХІН, ГІПРКОКС, ДП "Коксохімстанція«, ЗАТ» Коксохіммонтаж" та іншими.

Охорона праці наш головний пріоритет

Коксові батареї проектною потужністю 998,375 тис. тонн

Постійне удосконалення технологічних процесів